Drudkh
Гра тіней (Shadow Play)
1. Розвіювання попелу (Scattering the Ashes)
instrumental
2. Квітень (April)
Місяць засіває
Чорнозем
Бездонного
Багряного неба
Розсипом зірок.
Хмари сиротливо
Пливуть
Примарні, прозорі...
Здається, їх можна
Торкнутись
І вони налякані зникнуть.
Обернись на захід -
Чорна струнка
Хвиля ночі
Жене буру заграву,
Немов назавжди,
Кудись на задвірки
Всесвіту.
Рівнодення позаду.
Холодна весняна ніч.
У кожному звуці,
У кожному подиху,
У кожному пориві вітру -
Квітень.
3. Вигнання (The Exile)
Коли біда вкрала спогади,
Коли чужі зорі
Байдуже відводять погляд.
Коли жодна з доріг
Не веде додому,
Коли вкрився іржею
Ключ.
Тебе носить недбало
Навіть легкий вітер,
Немов торішнє листя,
Кидає по вбогих узбіччях.
І наче в тобі оживають
Душі поетів- вигнанців,
Тих, що ночами не можуть заснути
Від спогадів й туги.
4. Опале цвітіння (Fallen Blossom)
Наші весни -
На дні бездонних, холодних
Криниць.
Заховані, поховані.
Саван із попелу
Вкриває серця.
Прилетів десь здалека
Чорний птах
Та б'ється у вікно.
Безсоння від гіркого суму,
Який не пояснити.
Вогка, пронизлива,
Тривожна ніч
Хотіла сховати від нас,
Що те вчорашнє
Цвітіння
Вже впале,
Втоптане в багнюку.
5. Напередодні (The Eve)
Чекаємо на осінь.
Холодними ранками
Блукаємо в серпневих туманах
По росах у високій траві.
Коли з подихом впаде
Перший сухий лист,
Вона тихо пройде
Вздовж ріки-
Боса й сумна,
З дикими квітами у волоссі,
Оселиться в хащі
З палітрою фарб
Золотих відтінків.
6. Спрага (The Thirst)
Наша земля завжди
Відчуває спрагу,
І ми століттями рясно
Поїмо її кров'ю -
Своєю й чужою.
Вона ніколи не пробачає.
Вона сувора й бачила багато горя.
Голодна шукала зерна
На осінніх полях.
Часто носила траур.
Йшла за трунами
Своїх дітей.
Вдовіла й сиротіла
Покоління, хто соромлячись,
Хто з озлобленим серцем,
Її залишають назавжди.
Вона ніколи
Не дивиться вслід.
Просто мовчить.
Жне своє жито.
І завжди відчуває спрагу.
Lyrics in plain text format
