Zgard - Totem


Original Version Digipack Version
1. Marevo - Dismal Visions (intro) 2:48 1. Marevo - Dismal Visions (intro) 2:48
2. Kraj legend - Land of Legends 7:56 2. Kraj legend - Land of Legends 7:56
3. Nashhadki gromu - Descendants of the Thunder 9:02 3. Nashhadki gromu - Descendants of the Thunder 9:02
4. Totem 9:06 4. Totem 9:06
5. Zhurba - Sorrow 8:07 5. Zhurba - Sorrow 8:07
6. Probach priroda - Forgive Us Nature 9:15 6. Probach priroda - Forgive Us Nature 9:15
7. Temnij volodar Karpat - Dark Lord of the Carpathians 8:42 7. Temnij volodar Karpat - Dark Lord of the Carpathians 8:42
8. Pivnich - The North 7:46 8. Pivnich - The North 7:46
total time 62:42 total time 62:42


1. Dismal Visions (intro) [Марево] 


2. Land of Legends [Край легенд]

Легендами повитий край,
де рути запах і барвінка,
де в горах чути водограй,
де між світами хмари стінка.

Кремезний дух сідих ночей,
плекає сон несамовитий,
кружляє в вихорі смертей,
повір'ями він тут розлитий.

В горнилі страху та молитві,
урочища живих мерців,
тут чути хрип що був у битві,
тут замовляння є жерців.

Стежками тих хто був до нас,
ще не народженні блукають,
прийдуть сюди іще не раз,
ім'я котрих не називають.

На полонині вечір гасне,
тривожні звуки з відусіль,
все оживає і вдихає,
і втоми звук і рани біль.

В горнилі страху та молитві,
урочища живих мерців,
тут чути хрип що був у битві,
тут замовляння є жерців.

На полонині вечір гасне,
тривожні звуки з відусіль,
все оживає і вдихає,
і втоми звук і рани біль.


3. Descendants of the Thunder [Нащадки грому]

Хай вітра свист,скаже нам
що чекають нас
Хай зливи звук вселить в нас
знов стихію.
Ми в небесах,Перуна діти є
маєм силу
Ми там де ніч сіє смерть
й кладе у могилу

ПР
Став серед вітрів,руки рознімаю,
Б'є позаду Грім,Блискавку тримаю.
Це моя сестра і моя опора,
в небо вже пора, Сварги де простори.

Полети тепер де Богів обитель,
де наш дух не вмер, де Род вседержитель
Чада ми його сила і надія
досягнем свого,хай лиш вітер віє
2
Хай край що вподобав я,буде процвітати,
буде воріженьків силою лякати,
Будем крізь ліса й поля весело Гуляти,
воріженьків непокірних будем розкидати.
3
Настав той час,що кличе нас
у руки зброю знову взяти
настав той час, що кожен з нас
у землю мусить полягати
Нащадки грому,серед Карпат,
готові до війни завжди.
Нащадки грому,не йдуть назад
поразки нашої не жди


4. Totem [Тотем] 

Коли лише з'явилася земля,
й тіла людські,ще душ своїх не мали,
усі ліси,долини і поля,
різноманітні Духи заселяли.

Вони могли вселятися в усе,
бо браму в Наву,ще не закривали,
та їх усіх один чабан пасе,
Володар мертвих що Велесом назвали.

З покон віків чатує між світами,
в лісах дрімучих трон його стоїть,
і він завжди опікується нами,
його ми чуєм, велично мовчить.

Його рогата,велетенська постать,
у волохатій шкурі на плечах,
Ввійшла у память і стала нам Тотемом,
його шанують в долинах і горах.

Там де сонце в Полонині,
знов шукає свою тінь,
де ховалися смереки,
там чекає тільки Він.
Небо схилить свої очі,
ти почуєш їхній звук,
і коли приходить Велес,
завмирає серця стук.

Слов'янський Рід,то Велесові внуки,
І Велес Бог мольфарів й чаклунів,
його ми кличем,як берем бубен в руки,
в ночі на капищі серед малих вогнів.

Рогатий Бог,відомий всьому світу,
і всюди носить різні імена,
для всіх по різному він суть свою покаже,
Його Тотемом взяли наші племена.

Там де сонце в Полонині,
знов шукає свою тінь,
де ховалися смереки,
там чекає тільки Він.
Небо схилить свої очі,
ти почуєш їхній звук,
і коли приходить Велес,
завмирає серця стук.


5. Sorrow [Журба]

Нахлинув спогад ненароком,
стиснуло серце від туги,
Куди іду я крок за кроком?
Розчарувань падуть сніги...

Перед очима знову стали,
усі хто поруч колись був,
колись ми радістю палали,
я майже все про це забув...

Шляхами долі віддалились,
одне від одного на жаль,
напевно всі ми тут втомились,
довіри чистити скрижаль...

і мов чужі серед своїх,
бідою знову хизувались,
а посмішки такі пусті,
журбою мовчки наповнялись...

хтось серед спогадів існує
в минулому колись Втонувши
роки свої у снах марнує
до дна самого там пірнувши


6. Forgive Us Nature [Пробач природа]

Пробач природа,що ми тебе вбиваєм,
і з кожним днем кволієш на очах,
коли ти вмреш, що буде ми не знаєм,
бо потонули в наживі та грошах.

Пробач природа,що ріки потруїли,
це твоя кров-де смерть вустили ми,
і все живе,що на твоєму лоні,
ми й далі нищим, в передчутті зими...

Пробач природа,твоя краса вщухає,
неначе свічка, гаснеш з кожним днем,
а у повітрі десь смерті дух витає,
на жаль ми час, назад не повернем.

Пробач природа,людство не розумне,
що мов сліпе та в мареві ночей,
і не виконують завіти своїх предків,
тож у майбутньому позбудуться дітей...

Тебе живою,бажали поховати,
твій стогін й плач,почути не хотіли,
то ж мусиш людство жорстоко покарати,
щоб вкрили землю безчислені могили...

Хто сіє розпач,той в ній задихнеться,
Мара завжди у пошуках біди,
прийде й до тих,хто катом неньки зветься,
й забере в ніч,де морок назавжди...


7. Dark Lord of the Carpathians [Темний володар Карпат] 

Моє серце то Карпати,
моє серце древній ліс,
мої вени то кoрiння,
ними я у гори вріс.

моє серце гострі скелі,
моя кров річки й озера,
дух мій вітер з верховини,
Де Богів старих печера.

Водограй шумить в ночі,
опускає срібні коси,
по холодному камінню,
крижану водицю носить.

А смерек стіна висока,
як списи серед туманів,
прірва в небо не глибока,
як стою серед Горганів.

діти лісу вовкулаки,
що зі мною поруч йдуть,
я лишаю свої знаки,
там де згардів темна суть


8. The North [Північ] 

Північ...вітер холодний,
вітер...завжди голодний,
крила розправив- здобич знайшов,
з ревом скаженим у танець пішов.

Північ...море без краю,
кригою сковані хвилі його,
сяйво арктичне у небі палає,
межі розшириює світла свого.

Сніг...Знов не вщухає,
білим туманом простір сховав.
Сніг...все огортає,
голе каміння щоб вкрити шукав.

Простір,суворий і лютий,
гнівом просякнутий весь небокрай,
там де стихії зіткнулись могутні,
пісня лунає усіх вовчих зграй.




Lyrics in plain text format





Main Page Bands Page Links Statistics Trading list Forum Email Zenial