Severoth When the Night Falls... 1. Колискову співала зима В сонному лісі нічному Серед дерев і річок Зима співає тихо Своїх стародавніх пісень Кришталевим сяйвом Завмирають зимні зорі І доносить легіт-вітер Лісу колискову ночі Очі твої, о Зимо Сльози твої блискучі Застигають сяйвом У нічному небі... Останнім подихом В серце ввірвалась Заметіль із північних хребтів І морозне полум'я Завзято зайнялось Вогнем звитяжних часів 2. Блукав крізь тумани місяць блідий Над степом, над річками, крізь гряди гір Летить вітер вільний виром стрімким І місяць блідий - нічний поводир Блукає туманами вздовж полонин Неспішно виходять зірки чарівні Із мряки туману, з обіймів лісних Малюють у небі узор стародавній Щоб світ вколисати в долонях своїх У горах самотніх, в лісах нескінченних Блукав крізь тумани Місяць блідий І йшов він без спіху крізь світ цей буденний Приспаний зорями під вітер нічний Пройшовши весь світ вже й Місяць втомився Ось зорі зморились, згасають і знов У мряку туману уходять повільно Зникають без сліду в обіймах лісів 3. Темні думи Нічними стежками думок В могутньому лісі блукаю І часом крізь темніч гілок Небесна блакить виринає Чатують мене у вісні Темні думи, темні думи Пророщують смуток в пітьмі Темні думи, темні думи Розпалюють скорботні вогні Темні думи, темні думи Поглинуть навічно вони Темні думи, темні думи Я бачу давнішні шляхи Що йшов ними тут я колись Порослі, затоптані геть І гілки поламані скрізь Полюють усюди вони Темні думи, темні думи Вбивають промені днів Темні думи, темні думи Заманюють в хащі лісів Темні думи, темні думи І вже не повернешся з них Темні думи, темні думи 4. Тужили ясні зорі 5. Поклик карпат Вітре! що несеш ти? Відлунням прадавніх часів В холодних обіймах своїх Шелестом листя У хащах похмурих лісів Крізь гілки й коріння Нестримна стихія Грім й блискавиці Відчуй цей клич Поклик Карпат! Зоре! світлом теплим Осяй буремний мій шлях Крізь мряку нічних степів В драговинах древніх У вогких сплетіннях корінь В печерах самотніх Нестримна стихія Грім й блискавиці І вітер у сурму гукає То... Поклик Карпат! 6. З дерев опадає убрання... З дерев опадає убрання і вітер у сурму гука Покірна краса умирання чому ти мені так близька І осінь, і дим над рікою… О земле, подібна пісням чому я всім серцем з тобою немов умираю я сам! Неначе зорі погасання коли у сльозах небеса покірна краса умирання осіння прощальна краса 7. Осіння прощальна краса 8. Крила нічних птахів